Коли я дивлюсь як рожевого ранку

Ховається місяць у срібнім серпанку

Милуюсь рясним зорепадом я літньої ночі.

Коли у счастливім і щирім вітанні,

Стрічаю народження дня на світанні,

Віч-на-віч побачитись Боже з Тобою я хочу.



Пр:

Хто мені допоможе,

Тебе побачить Боже

І чую шепіт: “Я скрізь”.

Навіть коли ти плачеш

І в гіркоті не бачиш,

Серцем Мене відчуєш скрізь.

“Я скрізь”.



Коли лиш до Тебе у вдячній покорі,

Схиляюся в радості я і у горі.

У щирій молитві до Тебе, у тиші шепочу.

Коли відкидаю рішуче вагання,

Приношу до Тебе свої сподівання.

Віч-на-віч побачитись Боже, з Тобою я хочу.



Пр:

Голос Мій в слові вічнім

І в вітерці зустрічнім,

І в шелестінні листя, скрізь.

Він в твоїй кожній днині

В пісні твоїй дитині,

В лагіднім слові мами, скрізь.

Він скрізь.



Коли мою душу Твій мир огортає,

Я птахом на крилах любові злітаю,

Вирують ясні почуття наче збуджене море.

Коли перешкоди я різні стрічаю,

Карається серце моє у відчаю,

Я хочу в руці Твоїй міцну відчути опору.



Пр:

Встань душе підведися!

Будь чуйним озовися,

Руку Мою відчуєш скрізь.

Плани Мої не змінні,

В злеті твоїм й падінні,

Руку Мою відчуєш скрізь,

Ти скрізь.